Бажаю всім злагоди і миру

Слово про велетня борщівника Сосновського

автор Юрій Федчак



                  

Якщо їхати дорогою до Карпат, то обабіч доріг, на берегах річок і на полях можна побачити рослину-велетня, про яку донедавна мало хто знав, особливо з числа мешканців міст. Дрогобицький район, Самбірський, Старо-Самбірський – борщівник Сосновського впевнено захоплює нові території. Однак ситуацію, як бачимо, ніхто виправляти не збирається; влада ігнорує всі сигнали тривоги. Тому сьогодні детальніше про особливості цієї рослини розповідає завідувач сектору землеробства Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, кандидат сільськогосподарських наук Степан Бегей.

       Борщівник Сосновського (Heracleum Sosnowskyi Manden) – багаторічна рослина із родини селерових (зонтичних). Походить він з центральних і східних районів субальпійського поясу Кавказьких гір. Назву роду, який  нараховує біля 70 видів борщівника, дано в честь міфічного героя  Геракла. Видову назву дав грузинський ботанік І.П.Манденова  в честь  відомого  дослідника рослинного світу  Кавказу  професора Д.І.Сосновського.

     Як нову цінну кормову і силосну культуру його було завезено в Львівську область в середині 70-х років ХХ століття. Урожайність зеленої маси становить 500-1000 ц/га, причому  високу  продуктивність зберігає на протязі 5-7 років. В 100 кг силосу міститься 15-17 к.од., а на 1 к. од. припадає 93-97 г перетравного  протеїну. Проте з часом він як культура не набув поширення і залишений без нагляду  проявив  себе як небезпечний бур’ян. Небезпечним  борщівник Сосновського є через високий вміст фурокумаринів, які при попаданні разом з соком рослини на шкіру  людини викликають  дерматити (опіки), особливо при попаданні на місце опіку сонячних променів. Поражена  ділянка  шкіри  важко гоїться, можливе  загострення інших шкіряних захворювань. Слід відмітити, що більш виражена  дія  фурокумаринів  відмічена у світловолосих людей. Загальні засоби безпеки при косінні – робота в захисному одязі,  при попаданні соку на шкіру – добре  промити водою і не допускати  попадання  сонячного  світла на ділянку  шкіри, на яку потрапив сік на протязі не менше двох діб.

     Цикл  розвитку борщівника  – від 2 до 7-8 років. Це пов’язано з тим, що він як монокарпічна  рослина, зацвітає раз  в житті, дає  насіння  і відмирає. В зріджених посівах він зацвітає на 2-4 рік, в  загущених – пізніше. Насінна продуктивність висока. Одна  рослина може давати  до 70 тис. насінин! Маса 1000 н. – 15-17 грам. Розмножується  борщівник, в основному, насінням, яке проростає тільки після стратифікації, тобто періоду, який необхідний для дозрівання насіння при знижених температурах. Період  проростання  насіння  дуже розтягнутий  і може  продовжуватися 2-5 місяців і більше. Як багаторічна рослина борщівник Сосновського в  перший рік життя  утворює тільки прикореневу розетку, погано  переносить затінення. Коренева система – стрижнева і знаходиться в перший рік життя, в основному, в орному  шарі грунту. На другий рік основний корінь  заглиблюється  до 70-100 см, а стебло може  досягти  висоти  до 4 м . В наступні  роки  зразу  після сходу  снігу  він   починає відростати, листки  витримують  приморозки  до –6оС, а рослини не вимерзають  без снігового покриву до –20-25оС.

     Оскільки борщівник Сосновського  попав в списки  бур’янів, то необхідно систематично проводити  заходи щодо перешкоджанню його поширення. Так як основними місцями його проростання, в даний час, є  береги потічків, річок, узбіччя  доріг, каналів, деградовані луки, необроблювані сільськогосподарскі угіддя, то необхідно  службам  озеленення, дорожним службам, сільським та селещним  радам  повернутися до доброї старої традиції – підтримувати належний санітарний  стан на територіях, які   їм  належать. В першу чергу – це періодичне підкошування з метою  запобігти обнасіненню і дальшому поширенню не тільки борщівника, а й інших бур’янів, сприятиме не тільки очищенню узбіччя доріг, каналів  та інших угідь від насіння бур’янів, а й  покращенню стану довкілля. В місцях, де є можливість, слід проводити випасання, так як молоде листя борщівника поїдається кіньми, вівцями, коровами. При невеликій кількості рослин борщівника проводять підрізання коренів на глибину 10-12 см і їх викопування, що забезпечує повне знищення рослин.

     На площах, де доступні механізовані  обробітки, проводять загальноприйняті агротехнічні заходи боротьби із стрижнекореневими бур’янами. Стрижнекореневі рослини не мають спеціальних вегетативних органів розмноження, але можуть давати нові пагони від бічних бруньок  нижньої частини стебла, яка втянута  в грунт у результаті  вкорочення  головного кореня. Тому слід проводити оранку плугами  з передплужниками, що забезпечить  підрізання і загортання  цих бур’янів у ґрунт, з послідуючим  висівом  культур  суцільного  посіву з застосуванням ґрунтових гербіцидів.

     Якщо гербіцидами проводять обприскування, то слід  пам’ятати, що  для успішного  знищення  стрижневокореневих багаторічних бур’янів  необхідно при внесенні гербіцидів  враховувати  особливості їх вегетації і проходження фаз розвитку. Навесні, коли рослини лише  розпочинають  вегетацію, вони використовують для  свого  розвитку запаси пластичних речовин з підземних органів, і поки молоді пагони формують листки для  фотосинтезу – вони є лише споживачами пластичних речовин. Тільки коли вже сформується листя  розеток, воно стає постачальником пластичних речовин для інших частин рослин. Якщо обприскати сходи рослин занадто рано, коли розетка ще формується  і основний потік пластичних  речовин прямує з кореня до листя, високого ефекту дії гербіцидів отримати не вдається. Після  відмирання  надземної  частини настає швидке нове відростання рослин, тому що діюча  речовина гербіциду  практично не попадає в підземні органи рослини  і вони не пошкоджується.

     Обприскування рослин на початку формування стебла збігається з початком інтенсивного надходження пластичних речовин від сформованих листків розетки до підземних органів. В  цей час разом з пластичними  речовинами транспортується і діюча речовина гербіциду до бруньок та інших місць локалізації меристеми, яка є найбільш чутлива до гербіцидів.

     Обприскування в фазі початку активних ростових  процесів  та обміну речовин забезпечує відмирання не  лише надземної, а й кореневої системи бур’янів. Запізнення з обприскуванням  рослин  призводить до зниження  ефективності  заходу.

     Отже, основними заходами, спрямованими на покращення  фітосанітарного стану довкілля, є профілактичні: періодичне підкошування узбіч та інших ділянок, які не використовуються, покращення деградованих лук і пасовищ шляхом створення на них продуктивного щільного травостою, який  запобігатиме  проростанню насіння бур’янів, в тому числі  і борщівника Сосновського, а сільгоспугіддя, які не використовуються, слід також залужувати.

     При значному забур’яненні, в тому числі  борщівником, в першу чергу  на угіддях які не використовуються, слід проводити  знищувальні заходи  – агротехнічні з подальшим  вирощуванням культур суцільного посіву з застосуванням гербіцидів, на невеликих  ділянках – фізичні, а при потребі і хімічні методи  боротьби.

Малоймовірно, що одноразове внесення гербіцидів дасть стовідсотковий ефект, адже насіння борщівника Сосновського у ґрунті може зберігати схожість п’ять років. Найпростіший спосіб боротьби з ним – це скошувати, не даючи рослині можливості зацвісти. А тому викорінення цієї агресивної рослини вимагає декілька років нещадної боротьби як на землях Дрогобиччини, так і всієї України.



Обновлен 16 июл 2014. Создан 15 июл 2014



  Комментарии       
Всего 1, последний 2 года назад
forexbonus 31 окт 2014 ответить
Красиво. творческих успехов
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
........
счетчик посещений
счетчик на сайт free counters Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Українські традиції www.leleky.org Сайт для справжнього Українця Народний Оглядач Від свята до свята! Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм...